Пам’ятаємо

Помолімося разом за тих, що померли від голоду.

Страшнішої смерті у світі не було й нема.

Коли очі із трупів виймали зажерливі ворони.

А смерть пожинала свої найбагатші жнива.

Помолімся за тих, чия пісня була недоспівана.

Чия доля не встигла колоссям рясним прорости.

Чиє поле добірним зерном було рясно засіяно.

Та не хлібом зійшло.Там постали могили й хрести.

Помолімось за тих, чиї діти опухлі вмирали.

За народ, що від голоду й відчаю нидів і тлів.

Як за жменю зерна українців у тюрми саджали.

Помолімося мовчки, бо багато вже сказано слів.

Запалімо свічки, нехай полум’я в серці засвітиться.

Запалімо серця і нехай сколихнеться весь світ.

Проклянімо той час, хай у пам’яті вічно залишиться.

Як народ український нещадно косив геноцид.

Запалімо свічки, помолімось за смерті невинні.

І поставмо хлібину, для зморених голодом душ.

Затавруймо прокляттям тих, хто нищив життя в Україні.